Чому батьки винні у поганій поведінці своїх дітей

Часто батьки самі викликають таку поведінку у дітей.

Якщо сказати вам, що ви самі заохочуєте погану поведінку дітей, на яку потім і скаржитеся, то ви, напевно, образитеся. І навіть будете обурені. Але, на жаль, це правда. Часто батьки (разом із бабусями-дідусями, до речі), самі того не помічаючи, роблять все, що в підсумку призводить до примх, неслухняності і жахливої поведінки дітей. Давайте розберемося і спробуємо надалі самі стежити за своєю поведінкою.

Ви не послідовні

Наприклад, ви говорите дитині, що не дасте їй ще одну цукерку. “Ні, я сказала!”. А варто тільки їй перейти на фальцет або наполегливо затупотіти ногами, що відбувається? Як правило, у дитини з’являється ще одна цукерка. Одного разу порушивши своє ж “ні”, поступившись дитячій істериці, ви запускаєте в мисленні дитини схему: “Ага, треба тільки сильніше покричати і поплакати — і мама погодиться”.

Ви роздаєте порожні погрози

Чи ви говорите своїй дитині щось на зразок цього: “Якщо ти (не прибереш за собою, зробиш уроки), я тобі (вуха відірву, на місяць приставку забороню, ніколи не буду купувати морозиво)”? А погрози свої виконували після того, як дитина не виконувала свою частину зобов’язань? Звичайно, ні. Ось вона і знає, що вуха не відірвете, приставку заберете максимум на день, а морозиво купите вже ввечері, загладжуючи провину за те, що накричали. Мова не про те, щоб виконувати дані погрози, а про те, щоб не роздавати їх. І якщо вже попереджаєте про санкції заздалегідь, то вибирайте ті, що легко виконати: телефон заблокую на добу, приставку не побачиш три дні.

Ви виправдовуєте дитину

Дитина втомилася, вона засмутилася, у неї був важкий день, її друг не прийшов, вона сподівалася, що вчителька запитає на уроці, вона хоче спати, вона хоче їсти, вона хоче грати, вона маленька… Якщо за будь-яку примху ви намагаєтеся виправдати дитину перед самою собою і оточуючими, то проблема не у дитині, а у вас. Так, іноді діти поводяться погано через погане самопочуття, але не постійно. А бачачи, що будь-якій поведінці ви знайдете виправдання, у дитини просто немає потреби поводитись менш вимогливо та егоїстично.

Ви кричите на дитину

Ніхто не любить, коли на нього кричать. Ніхто не любить того, хто на нього кричить. І за будь-якої можливості намагається “насолити” тому, хто кричить. Дитина не виняток. Якщо якийсь час дитина, боячись вашого, крику вас слухалася, то чим дорослішою вона стає, тим менше вона буде вас боятися, поважати і слухатися. Вона буде відчувати більше негативних емоцій до вас і бажання доставити вам неприємні відчуття у відповідь за свої власні.

Ви застосовуєте фізичну силу до дитини

Ляпанець по сідницях, ремінь у дужій руці, запотиличник — в арсеналі наших батьків це досить-таки звичайні виховні засоби. На жаль! Дослідження психологів вже давно довели, що діти, яких батьки б’ють, стають більш агресивними, у них знижується емпатія, почуття власної гідності, посилюється асоціальна поведінка. Діти стають зухвалими, і вся модель їхньої поведінки будується на тому, щоб уникати фізичного болю, на який вони підсвідомо чекають від дорослих, а не замислюватися про власну поведінку.

Ви розчулюєтеся поведінці дитини

Це дуже спокусливо: посміхнутись у відповідь на нечемний вчинок вашого милого малюка. Тільки тому, що він милий! Ми самі знаємо, як хочеться, посміхнутися, коли малюк починає голосно співати в кафе чи їсти макарони руками. Або просто намагається сподобатися гостям і перебиває розмови дорослих, намагаючись розповісти про свого вишневого поні. Діти відчувають, що їм дозволено, а що ні. І якщо вже ви за те, щоб вони дотримувалися правил ввічливості, будьте послідовні в цьому, не робіть поблажок тільки тому, що, коли ваша зіронька чхає бабусі в обличчя, це виглядає так мило!..


- Advertisement -

Залишити відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.